Все почалося з того, що в невеличкому кафе нашого міста я покуштувала справжні хінкалі. Неймовірне тісто та запашне м'ясо — це було закоханість з першого погляду. Вдома я поставила собі за мету, що обов'язково навчуся робити їх власноруч.
Спочатку все йшло не дуже вдало. Тісто виходило занадто товстим, хінкалі були далекими від ідеалу, а той самий сік — геть губився. Я передивлялася безліч відео, але чогось не вистачало. Тоді я згадала про рекомендації майстрів і відкрила для себе сайт https://panmaister.khmelnytskyi.ua/ (https://panmaister.khmelnytskyi.ua/), де прочитала корисні поради щодо замісу тіста та ліплення.
Натхненна новими ідеями, я знову спробувала ще раз. Тісто нарешті вдалося, м'ясо — ідеально приправленим, а замість звичайного защіпування я нарешті зробила правильний "хвостик" з багатьма складочками. І ось воно, момент істини! Перша ж хінкалі, яку я відправила до рота, була саме такою, як треба — з запашним бульйоном, що зігріває зсередини. З того часу мої домашні частіше просять хінкалі, ніж звичайні страви, і я з радістю частую їх цією маленькою грузинською радістю.